Język ukraiński — mniejszość narodowa 2024 — poziom podstawowy

Дарія Махненко
Штучний інтелект – допомога, загроза чи пусті балачки?

Історія штучного інтелекту починається ще з XVI століття, зі спроб Леонардо да Вінчі створити обчислювальну техніку. У 1623 році німецький науковець Вільгельм Шиккард сконструював механічну цифрову обчислювальну машину, а через 15 років Блез Паскаль створив першу лічильну техніку. З XV століття починається науково-технічна революція, яка взагалі змінює розуміння матеріального світу. Саме з цього часу починається перебудова виробництва, з'являється багато винаходів, індустріальне суспільство трансформується в постіндустріальне. Четверта науково-технічна революція в другій половині XX століття відзначилася значним розвитком інтелектуальної діяльності, в тому числі впровадженням штучного інтелекту в нових технологіях. І з того часу прогрес відбувається переважно у цьому напрямі.

Штучний інтелект (artificial intelligence, AI) – це здатність механічної системи отримувати, обробляти та застосовувати знання та вміння. Основною метою його створення на початкових порах була допомога людині при здійсненні певної роботи, щоб полегшити її, або взагалі заміна людської праці.

Головним завданням науковців у наші часи вважається створення моделі мозку, розкриття таємниць мислення та процесів розуміння. І це вже не далеке майбутнє, а сьогодення. […] Вже існують роботи, які можуть розуміти, розмовляти, жартувати. Це добре відомий усім людиноподібний робот Софія – перша добре сконструйована інженерами модель робота. […] Софія брала участь у роботі ООН, дає поради в банківській сфері, має громадянство Саудівської Аравії. За словами «батька» Софії, науковця, який її створив, Девіда Генсона, вже через 20 років роботи будуть жити серед людей та допомагати їм у повсякденних справах, і при цьому їх навіть складно буде відрізнити від справжніх людей. Науковець вважає, що роботи можуть бути особливо корисними тепер, коли люди страшенно самотні і соціально ізольовані.

У 2014 році Джарон Ланьє ініціював наукову дискусію, пов'язану зі штучним інтелектом у контексті його переваг і ризиків. Тут думки науковців щодо необхідності створення штучного інтелекту, який би повністю замінив людину, розходяться. Якщо Девід Генсон вважає, що роботи будуть допомагати людині полегшити її життя, перебираючи на себе велику частину завдань, то на думку відомого науковця, фізика-теоретика Стівена Гокінга, розробка роботів із самостійним процесом мислення створює велику загрозу існуванню людства. […]

Згідно з дослідженням міжнародного аналітичного агентства Global Market Insights, з 2017 до 2024 року очікується щорічне зростання використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров'я аж на 40 відсотків, в тому числі при діагностиці захворювань, дослідженні генома, розробці лікарських засобів. Технології штучного інтелекту застосовуються в правоохоронній діяльності (судові та правоохоронні реєстри, бази даних тощо). Для допомоги астронавтам науковці створили віртуальних інтелектуальних помічників під назвою Cimon, які можуть виявляти небезпеки при тривалих космічних польотах, несправності в космічному кораблі. Штучний інтелект – це система, яка зможе допомогти людині планувати місії на Марс та перебувати на цій планеті.

Однак, створення штучного інтелекту з людською моделлю мозку може спричинити неконтрольованість роботів з боку людини, а також економічну кризу, конфлікти, зріст беззаконня і злочинності.

За: https://yur-gazeta.com (tekst w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 5–6).
Uwaga redakcyjna: czytamy historyczny materiał egzaminacyjny. Datowania, prognozy i oceny przytoczone w nim nie są aktualnymi ustaleniami ani poradami naszej redakcji. Odpowiedzi dotyczą treści podanej przez CKE.

Закінчи речення: мета тексту – … Зазнач правильну відповідь з-поміж А–Г.

• А.застерегти перед економічним занепадом, спричиненим штучним інтелектом.
• Б.виразити ставлення автора до появи та розвитку штучного інтелекту.
• В.популяризувати знання про штучний інтелект серед читацької аудиторії.
• Г.закликати читачів використовувати нові технології, зокрема штучний інтелект.

Дарія Махненко
Штучний інтелект – допомога, загроза чи пусті балачки?

Історія штучного інтелекту починається ще з XVI століття, зі спроб Леонардо да Вінчі створити обчислювальну техніку. У 1623 році німецький науковець Вільгельм Шиккард сконструював механічну цифрову обчислювальну машину, а через 15 років Блез Паскаль створив першу лічильну техніку. З XV століття починається науково-технічна революція, яка взагалі змінює розуміння матеріального світу. Саме з цього часу починається перебудова виробництва, з'являється багато винаходів, індустріальне суспільство трансформується в постіндустріальне. Четверта науково-технічна революція в другій половині XX століття відзначилася значним розвитком інтелектуальної діяльності, в тому числі впровадженням штучного інтелекту в нових технологіях. І з того часу прогрес відбувається переважно у цьому напрямі.

Штучний інтелект (artificial intelligence, AI) – це здатність механічної системи отримувати, обробляти та застосовувати знання та вміння. Основною метою його створення на початкових порах була допомога людині при здійсненні певної роботи, щоб полегшити її, або взагалі заміна людської праці.

Головним завданням науковців у наші часи вважається створення моделі мозку, розкриття таємниць мислення та процесів розуміння. І це вже не далеке майбутнє, а сьогодення. […] Вже існують роботи, які можуть розуміти, розмовляти, жартувати. Це добре відомий усім людиноподібний робот Софія – перша добре сконструйована інженерами модель робота. […] Софія брала участь у роботі ООН, дає поради в банківській сфері, має громадянство Саудівської Аравії. За словами «батька» Софії, науковця, який її створив, Девіда Генсона, вже через 20 років роботи будуть жити серед людей та допомагати їм у повсякденних справах, і при цьому їх навіть складно буде відрізнити від справжніх людей. Науковець вважає, що роботи можуть бути особливо корисними тепер, коли люди страшенно самотні і соціально ізольовані.

У 2014 році Джарон Ланьє ініціював наукову дискусію, пов'язану зі штучним інтелектом у контексті його переваг і ризиків. Тут думки науковців щодо необхідності створення штучного інтелекту, який би повністю замінив людину, розходяться. Якщо Девід Генсон вважає, що роботи будуть допомагати людині полегшити її життя, перебираючи на себе велику частину завдань, то на думку відомого науковця, фізика-теоретика Стівена Гокінга, розробка роботів із самостійним процесом мислення створює велику загрозу існуванню людства. […]

Згідно з дослідженням міжнародного аналітичного агентства Global Market Insights, з 2017 до 2024 року очікується щорічне зростання використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров'я аж на 40 відсотків, в тому числі при діагностиці захворювань, дослідженні генома, розробці лікарських засобів. Технології штучного інтелекту застосовуються в правоохоронній діяльності (судові та правоохоронні реєстри, бази даних тощо). Для допомоги астронавтам науковці створили віртуальних інтелектуальних помічників під назвою Cimon, які можуть виявляти небезпеки при тривалих космічних польотах, несправності в космічному кораблі. Штучний інтелект – це система, яка зможе допомогти людині планувати місії на Марс та перебувати на цій планеті.

Однак, створення штучного інтелекту з людською моделлю мозку може спричинити неконтрольованість роботів з боку людини, а також економічну кризу, конфлікти, зріст беззаконня і злочинності.

За: https://yur-gazeta.com (tekst w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 5–6).
Uwaga redakcyjna: czytamy historyczny materiał egzaminacyjny. Datowania, prognozy i oceny przytoczone w nim nie są aktualnymi ustaleniami ani poradami naszej redakcji. Odpowiedzi dotyczą treści podanej przez CKE.

У якому абзаці можна знайти відповідь? 1. Хто застерігає обережно ставитись до розвитку штучного інтелекту? 2. Яку мету ставили перед собою вчені, створюючи штучний інтелект? 3. У яких сферах активно використовуються технології штучного інтелекту? Запиши номери абзаців.

Дарія Махненко
Штучний інтелект – допомога, загроза чи пусті балачки?

Історія штучного інтелекту починається ще з XVI століття, зі спроб Леонардо да Вінчі створити обчислювальну техніку. У 1623 році німецький науковець Вільгельм Шиккард сконструював механічну цифрову обчислювальну машину, а через 15 років Блез Паскаль створив першу лічильну техніку. З XV століття починається науково-технічна революція, яка взагалі змінює розуміння матеріального світу. Саме з цього часу починається перебудова виробництва, з'являється багато винаходів, індустріальне суспільство трансформується в постіндустріальне. Четверта науково-технічна революція в другій половині XX століття відзначилася значним розвитком інтелектуальної діяльності, в тому числі впровадженням штучного інтелекту в нових технологіях. І з того часу прогрес відбувається переважно у цьому напрямі.

Штучний інтелект (artificial intelligence, AI) – це здатність механічної системи отримувати, обробляти та застосовувати знання та вміння. Основною метою його створення на початкових порах була допомога людині при здійсненні певної роботи, щоб полегшити її, або взагалі заміна людської праці.

Головним завданням науковців у наші часи вважається створення моделі мозку, розкриття таємниць мислення та процесів розуміння. І це вже не далеке майбутнє, а сьогодення. […] Вже існують роботи, які можуть розуміти, розмовляти, жартувати. Це добре відомий усім людиноподібний робот Софія – перша добре сконструйована інженерами модель робота. […] Софія брала участь у роботі ООН, дає поради в банківській сфері, має громадянство Саудівської Аравії. За словами «батька» Софії, науковця, який її створив, Девіда Генсона, вже через 20 років роботи будуть жити серед людей та допомагати їм у повсякденних справах, і при цьому їх навіть складно буде відрізнити від справжніх людей. Науковець вважає, що роботи можуть бути особливо корисними тепер, коли люди страшенно самотні і соціально ізольовані.

У 2014 році Джарон Ланьє ініціював наукову дискусію, пов'язану зі штучним інтелектом у контексті його переваг і ризиків. Тут думки науковців щодо необхідності створення штучного інтелекту, який би повністю замінив людину, розходяться. Якщо Девід Генсон вважає, що роботи будуть допомагати людині полегшити її життя, перебираючи на себе велику частину завдань, то на думку відомого науковця, фізика-теоретика Стівена Гокінга, розробка роботів із самостійним процесом мислення створює велику загрозу існуванню людства. […]

Згідно з дослідженням міжнародного аналітичного агентства Global Market Insights, з 2017 до 2024 року очікується щорічне зростання використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров'я аж на 40 відсотків, в тому числі при діагностиці захворювань, дослідженні генома, розробці лікарських засобів. Технології штучного інтелекту застосовуються в правоохоронній діяльності (судові та правоохоронні реєстри, бази даних тощо). Для допомоги астронавтам науковці створили віртуальних інтелектуальних помічників під назвою Cimon, які можуть виявляти небезпеки при тривалих космічних польотах, несправності в космічному кораблі. Штучний інтелект – це система, яка зможе допомогти людині планувати місії на Марс та перебувати на цій планеті.

Однак, створення штучного інтелекту з людською моделлю мозку може спричинити неконтрольованість роботів з боку людини, а також економічну кризу, конфлікти, зріст беззаконня і злочинності.

За: https://yur-gazeta.com (tekst w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 5–6).
Uwaga redakcyjna: czytamy historyczny materiał egzaminacyjny. Datowania, prognozy i oceny przytoczone w nim nie są aktualnymi ustaleniami ani poradami naszej redakcji. Odpowiedzi dotyczą treści podanej przez CKE.

Чи автор дає однозначну відповідь на поставлене в заголовку питання? Свою відповідь аргументуй.

Дарія Махненко
Штучний інтелект – допомога, загроза чи пусті балачки?

Історія штучного інтелекту починається ще з XVI століття, зі спроб Леонардо да Вінчі створити обчислювальну техніку. У 1623 році німецький науковець Вільгельм Шиккард сконструював механічну цифрову обчислювальну машину, а через 15 років Блез Паскаль створив першу лічильну техніку. З XV століття починається науково-технічна революція, яка взагалі змінює розуміння матеріального світу. Саме з цього часу починається перебудова виробництва, з'являється багато винаходів, індустріальне суспільство трансформується в постіндустріальне. Четверта науково-технічна революція в другій половині XX століття відзначилася значним розвитком інтелектуальної діяльності, в тому числі впровадженням штучного інтелекту в нових технологіях. І з того часу прогрес відбувається переважно у цьому напрямі.

Штучний інтелект (artificial intelligence, AI) – це здатність механічної системи отримувати, обробляти та застосовувати знання та вміння. Основною метою його створення на початкових порах була допомога людині при здійсненні певної роботи, щоб полегшити її, або взагалі заміна людської праці.

Головним завданням науковців у наші часи вважається створення моделі мозку, розкриття таємниць мислення та процесів розуміння. І це вже не далеке майбутнє, а сьогодення. […] Вже існують роботи, які можуть розуміти, розмовляти, жартувати. Це добре відомий усім людиноподібний робот Софія – перша добре сконструйована інженерами модель робота. […] Софія брала участь у роботі ООН, дає поради в банківській сфері, має громадянство Саудівської Аравії. За словами «батька» Софії, науковця, який її створив, Девіда Генсона, вже через 20 років роботи будуть жити серед людей та допомагати їм у повсякденних справах, і при цьому їх навіть складно буде відрізнити від справжніх людей. Науковець вважає, що роботи можуть бути особливо корисними тепер, коли люди страшенно самотні і соціально ізольовані.

У 2014 році Джарон Ланьє ініціював наукову дискусію, пов'язану зі штучним інтелектом у контексті його переваг і ризиків. Тут думки науковців щодо необхідності створення штучного інтелекту, який би повністю замінив людину, розходяться. Якщо Девід Генсон вважає, що роботи будуть допомагати людині полегшити її життя, перебираючи на себе велику частину завдань, то на думку відомого науковця, фізика-теоретика Стівена Гокінга, розробка роботів із самостійним процесом мислення створює велику загрозу існуванню людства. […]

Згідно з дослідженням міжнародного аналітичного агентства Global Market Insights, з 2017 до 2024 року очікується щорічне зростання використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров'я аж на 40 відсотків, в тому числі при діагностиці захворювань, дослідженні генома, розробці лікарських засобів. Технології штучного інтелекту застосовуються в правоохоронній діяльності (судові та правоохоронні реєстри, бази даних тощо). Для допомоги астронавтам науковці створили віртуальних інтелектуальних помічників під назвою Cimon, які можуть виявляти небезпеки при тривалих космічних польотах, несправності в космічному кораблі. Штучний інтелект – це система, яка зможе допомогти людині планувати місії на Марс та перебувати на цій планеті.

Однак, створення штучного інтелекту з людською моделлю мозку може спричинити неконтрольованість роботів з боку людини, а також економічну кризу, конфлікти, зріст беззаконня і злочинності.

За: https://yur-gazeta.com (tekst w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 5–6).
Uwaga redakcyjna: czytamy historyczny materiał egzaminacyjny. Datowania, prognozy i oceny przytoczone w nim nie są aktualnymi ustaleniami ani poradami naszej redakcji. Odpowiedzi dotyczą treści podanej przez CKE.

Поясни значення словосполучень: пусті балачки; соціальна ізоляція.

Дарія Махненко
Штучний інтелект – допомога, загроза чи пусті балачки?

Історія штучного інтелекту починається ще з XVI століття, зі спроб Леонардо да Вінчі створити обчислювальну техніку. У 1623 році німецький науковець Вільгельм Шиккард сконструював механічну цифрову обчислювальну машину, а через 15 років Блез Паскаль створив першу лічильну техніку. З XV століття починається науково-технічна революція, яка взагалі змінює розуміння матеріального світу. Саме з цього часу починається перебудова виробництва, з'являється багато винаходів, індустріальне суспільство трансформується в постіндустріальне. Четверта науково-технічна революція в другій половині XX століття відзначилася значним розвитком інтелектуальної діяльності, в тому числі впровадженням штучного інтелекту в нових технологіях. І з того часу прогрес відбувається переважно у цьому напрямі.

Штучний інтелект (artificial intelligence, AI) – це здатність механічної системи отримувати, обробляти та застосовувати знання та вміння. Основною метою його створення на початкових порах була допомога людині при здійсненні певної роботи, щоб полегшити її, або взагалі заміна людської праці.

Головним завданням науковців у наші часи вважається створення моделі мозку, розкриття таємниць мислення та процесів розуміння. І це вже не далеке майбутнє, а сьогодення. […] Вже існують роботи, які можуть розуміти, розмовляти, жартувати. Це добре відомий усім людиноподібний робот Софія – перша добре сконструйована інженерами модель робота. […] Софія брала участь у роботі ООН, дає поради в банківській сфері, має громадянство Саудівської Аравії. За словами «батька» Софії, науковця, який її створив, Девіда Генсона, вже через 20 років роботи будуть жити серед людей та допомагати їм у повсякденних справах, і при цьому їх навіть складно буде відрізнити від справжніх людей. Науковець вважає, що роботи можуть бути особливо корисними тепер, коли люди страшенно самотні і соціально ізольовані.

У 2014 році Джарон Ланьє ініціював наукову дискусію, пов'язану зі штучним інтелектом у контексті його переваг і ризиків. Тут думки науковців щодо необхідності створення штучного інтелекту, який би повністю замінив людину, розходяться. Якщо Девід Генсон вважає, що роботи будуть допомагати людині полегшити її життя, перебираючи на себе велику частину завдань, то на думку відомого науковця, фізика-теоретика Стівена Гокінга, розробка роботів із самостійним процесом мислення створює велику загрозу існуванню людства. […]

Згідно з дослідженням міжнародного аналітичного агентства Global Market Insights, з 2017 до 2024 року очікується щорічне зростання використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров'я аж на 40 відсотків, в тому числі при діагностиці захворювань, дослідженні генома, розробці лікарських засобів. Технології штучного інтелекту застосовуються в правоохоронній діяльності (судові та правоохоронні реєстри, бази даних тощо). Для допомоги астронавтам науковці створили віртуальних інтелектуальних помічників під назвою Cimon, які можуть виявляти небезпеки при тривалих космічних польотах, несправності в космічному кораблі. Штучний інтелект – це система, яка зможе допомогти людині планувати місії на Марс та перебувати на цій планеті.

Однак, створення штучного інтелекту з людською моделлю мозку може спричинити неконтрольованість роботів з боку людини, а також економічну кризу, конфлікти, зріст беззаконня і злочинності.

За: https://yur-gazeta.com (tekst w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 5–6).
Uwaga redakcyjna: czytamy historyczny materiał egzaminacyjny. Datowania, prognozy i oceny przytoczone w nim nie są aktualnymi ustaleniami ani poradami naszej redakcji. Odpowiedzi dotyczą treści podanej przez CKE.

Яке речення відповідає змістові 5 абзацу? Зазнач правильну відповідь з-поміж А–Г.

• А.Вчені створили робота, який здатний керувати космічним кораблем.
• Б.Польоти на Марс – це не мрія, а сьогодення.
• В.Розвиток штучного інтелекту – це шлях до беззаконня і злочинів.
• Г.Використання штучного інтелекту стрімко зростає.

Дарія Махненко
Штучний інтелект – допомога, загроза чи пусті балачки?

Історія штучного інтелекту починається ще з XVI століття, зі спроб Леонардо да Вінчі створити обчислювальну техніку. У 1623 році німецький науковець Вільгельм Шиккард сконструював механічну цифрову обчислювальну машину, а через 15 років Блез Паскаль створив першу лічильну техніку. З XV століття починається науково-технічна революція, яка взагалі змінює розуміння матеріального світу. Саме з цього часу починається перебудова виробництва, з'являється багато винаходів, індустріальне суспільство трансформується в постіндустріальне. Четверта науково-технічна революція в другій половині XX століття відзначилася значним розвитком інтелектуальної діяльності, в тому числі впровадженням штучного інтелекту в нових технологіях. І з того часу прогрес відбувається переважно у цьому напрямі.

Штучний інтелект (artificial intelligence, AI) – це здатність механічної системи отримувати, обробляти та застосовувати знання та вміння. Основною метою його створення на початкових порах була допомога людині при здійсненні певної роботи, щоб полегшити її, або взагалі заміна людської праці.

Головним завданням науковців у наші часи вважається створення моделі мозку, розкриття таємниць мислення та процесів розуміння. І це вже не далеке майбутнє, а сьогодення. […] Вже існують роботи, які можуть розуміти, розмовляти, жартувати. Це добре відомий усім людиноподібний робот Софія – перша добре сконструйована інженерами модель робота. […] Софія брала участь у роботі ООН, дає поради в банківській сфері, має громадянство Саудівської Аравії. За словами «батька» Софії, науковця, який її створив, Девіда Генсона, вже через 20 років роботи будуть жити серед людей та допомагати їм у повсякденних справах, і при цьому їх навіть складно буде відрізнити від справжніх людей. Науковець вважає, що роботи можуть бути особливо корисними тепер, коли люди страшенно самотні і соціально ізольовані.

У 2014 році Джарон Ланьє ініціював наукову дискусію, пов'язану зі штучним інтелектом у контексті його переваг і ризиків. Тут думки науковців щодо необхідності створення штучного інтелекту, який би повністю замінив людину, розходяться. Якщо Девід Генсон вважає, що роботи будуть допомагати людині полегшити її життя, перебираючи на себе велику частину завдань, то на думку відомого науковця, фізика-теоретика Стівена Гокінга, розробка роботів із самостійним процесом мислення створює велику загрозу існуванню людства. […]

Згідно з дослідженням міжнародного аналітичного агентства Global Market Insights, з 2017 до 2024 року очікується щорічне зростання використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров'я аж на 40 відсотків, в тому числі при діагностиці захворювань, дослідженні генома, розробці лікарських засобів. Технології штучного інтелекту застосовуються в правоохоронній діяльності (судові та правоохоронні реєстри, бази даних тощо). Для допомоги астронавтам науковці створили віртуальних інтелектуальних помічників під назвою Cimon, які можуть виявляти небезпеки при тривалих космічних польотах, несправності в космічному кораблі. Штучний інтелект – це система, яка зможе допомогти людині планувати місії на Марс та перебувати на цій планеті.

Однак, створення штучного інтелекту з людською моделлю мозку може спричинити неконтрольованість роботів з боку людини, а також економічну кризу, конфлікти, зріст беззаконня і злочинності.

За: https://yur-gazeta.com (tekst w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 5–6).
Uwaga redakcyjna: czytamy historyczny materiał egzaminacyjny. Datowania, prognozy i oceny przytoczone w nim nie są aktualnymi ustaleniami ani poradami naszej redakcji. Odpowiedzi dotyczą treści podanej przez CKE.

Добери синоніми: сфера; розробка; розуміння.

Дарія Махненко
Штучний інтелект – допомога, загроза чи пусті балачки?

Історія штучного інтелекту починається ще з XVI століття, зі спроб Леонардо да Вінчі створити обчислювальну техніку. У 1623 році німецький науковець Вільгельм Шиккард сконструював механічну цифрову обчислювальну машину, а через 15 років Блез Паскаль створив першу лічильну техніку. З XV століття починається науково-технічна революція, яка взагалі змінює розуміння матеріального світу. Саме з цього часу починається перебудова виробництва, з'являється багато винаходів, індустріальне суспільство трансформується в постіндустріальне. Четверта науково-технічна революція в другій половині XX століття відзначилася значним розвитком інтелектуальної діяльності, в тому числі впровадженням штучного інтелекту в нових технологіях. І з того часу прогрес відбувається переважно у цьому напрямі.

Штучний інтелект (artificial intelligence, AI) – це здатність механічної системи отримувати, обробляти та застосовувати знання та вміння. Основною метою його створення на початкових порах була допомога людині при здійсненні певної роботи, щоб полегшити її, або взагалі заміна людської праці.

Головним завданням науковців у наші часи вважається створення моделі мозку, розкриття таємниць мислення та процесів розуміння. І це вже не далеке майбутнє, а сьогодення. […] Вже існують роботи, які можуть розуміти, розмовляти, жартувати. Це добре відомий усім людиноподібний робот Софія – перша добре сконструйована інженерами модель робота. […] Софія брала участь у роботі ООН, дає поради в банківській сфері, має громадянство Саудівської Аравії. За словами «батька» Софії, науковця, який її створив, Девіда Генсона, вже через 20 років роботи будуть жити серед людей та допомагати їм у повсякденних справах, і при цьому їх навіть складно буде відрізнити від справжніх людей. Науковець вважає, що роботи можуть бути особливо корисними тепер, коли люди страшенно самотні і соціально ізольовані.

У 2014 році Джарон Ланьє ініціював наукову дискусію, пов'язану зі штучним інтелектом у контексті його переваг і ризиків. Тут думки науковців щодо необхідності створення штучного інтелекту, який би повністю замінив людину, розходяться. Якщо Девід Генсон вважає, що роботи будуть допомагати людині полегшити її життя, перебираючи на себе велику частину завдань, то на думку відомого науковця, фізика-теоретика Стівена Гокінга, розробка роботів із самостійним процесом мислення створює велику загрозу існуванню людства. […]

Згідно з дослідженням міжнародного аналітичного агентства Global Market Insights, з 2017 до 2024 року очікується щорічне зростання використання штучного інтелекту у сфері охорони здоров'я аж на 40 відсотків, в тому числі при діагностиці захворювань, дослідженні генома, розробці лікарських засобів. Технології штучного інтелекту застосовуються в правоохоронній діяльності (судові та правоохоронні реєстри, бази даних тощо). Для допомоги астронавтам науковці створили віртуальних інтелектуальних помічників під назвою Cimon, які можуть виявляти небезпеки при тривалих космічних польотах, несправності в космічному кораблі. Штучний інтелект – це система, яка зможе допомогти людині планувати місії на Марс та перебувати на цій планеті.

Однак, створення штучного інтелекту з людською моделлю мозку може спричинити неконтрольованість роботів з боку людини, а також економічну кризу, конфлікти, зріст беззаконня і злочинності.

За: https://yur-gazeta.com (tekst w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 5–6).
Uwaga redakcyjna: czytamy historyczny materiał egzaminacyjny. Datowania, prognozy i oceny przytoczone w nim nie są aktualnymi ustaleniami ani poradami naszej redakcji. Odpowiedzi dotyczą treści podanej przez CKE.

Закінчи речення: про об’єктивність тексту Дарії Махненко свідчить… Зазнач А–Г.

• А.емоційно забарвлена лексика.
• Б.однобічне висвітлення питання.
• В.наведення різних думок щодо питання.
• Г.посилання на дослідження авторки.

Богдан Лепкий
Журавлі

Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі в вирій.

Чути: кру! кру! кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.

Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.

https://www.ukrlib.com.ua (tekst w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 8).

Запиши провідну тему твору Журавлі Богдана Лепкого.

Богдан Лепкий
Журавлі

Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі в вирій.

Чути: кру! кру! кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.

Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.

https://www.ukrlib.com.ua (tekst w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 8).

Наведи твір української літератури з цією темою та вкажи автора.

Прочитай вірш О панно Інно Павла Тичини.

О панно Інно, панно Інно!
Я – сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив –
Дитинно, злотоцінно.
Любив? – Давно. Цвіли луги…
О люба Інно, ніжна Iнно,
Любові усміх квітне раз – ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги…
Я Ваші очі пам'ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий – я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом – небо… шепіт гаю…
О ні, то очі Ваші. – Я ридаю.
Сестра чи Ви? – Любив…

https://www.ukrlib.com.ua

Вірш О панно Інно належить до якого типу лірики? Зазнач А–Г і обґрунтуй.

• А.філософської лірики.
• Б.громадянської лірики.
• В.інтимної лірики.
• Г.релігійної лірики.

Прочитай уривок з твору Чухраїнці Остапа Вишні.

Мали чухраїнці цілих аж п'ять глибоко національних рис. Ці риси настільки були для
них характерні, що, коли б котрийсь із них загубився в мільйоновій юрбі собі подібних
істот, кожний, хто хоч недовго жив серед чухраїнців, вгадає:
– Це – чухраїнець.
І ніколи не помилиться…

Його (чухраїнця) постать, його рухи, вираз, сказать би, всього його корпуса – все це
так і випирає оті п'ять голівних рис його симпатичної вдачі.
Риси ці, як на ту старовинну термінологію, звалися так:
1. Якби ж знаття?
2. Забув.
3. Спізнивсь.
4. Якось то воно буде!
5. Я так і знав.
Розглянемо поодинці всі ці п'ять характерних для чухраїнця рис.
Нагадаємо тільки, що розкопані матеріали сильно потерпіли од тисячолітньої давнини,
а декотрі з них й понадривані так, ніби на цигарки, хоч матеріали ті ні на книжки
з сільського господарства, ні на газети не подібні.
www.ukrlib.com.ua

Визнач жанр твору Чухраїнці і подай одну його рису.

Василь Симоненко
Лебеді материнства (уривок)

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

https://www.ukrlib.com.ua (fragment w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 10).

Стилістичний засіб у рядку «Прийдуть з України верби і тополі» — це… Зазнач А–Г і обґрунтуй.

• А.порівняння.
• Б.анафора.
• В.епітет.
• Г.уособлення.

Василь Симоненко
Лебеді материнства (уривок)

Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

https://www.ukrlib.com.ua (fragment w arkuszu CKE MMUU-P0-100-A-2405, s. 10).

На основі уривка поясни значення останнього рядка вірша.

Прочитай уривок з твору Павла Ар’є На початку і наприкінці часів.

Баба Пріся. Нічого, нічого, не плач, дочка: жили без їхніх грошей і ше проживемо.
Я тобі травички наварю цілющої, пошепчу – і все пройде, без отої хімії обійдемося.

Слава. Один чорт зна, де ти тої трави надерла, убіть нас всіх хочеш (іде в хату).

Баба Пріся. Де-де: в лісі, в полі, на болоті… Ото я себе питаю, чи ти моя дочка? Чи то
я тебе зростила? Як же ж ти не понімаєш? – Земля наша, вона мать нам усім, на ній
небо стоїть, не можна землі своєї цуратися.
П. Ар’є, На початку і наприкінці часів,
[в:] П. Ар’є, Баба Пріся та інші герої, Брустури: Дискурс 2015, с. 24–25.

Беручи до уваги уривок і відомі тобі уривки з твору Павла Ар’є, поясни заголовок На початку і наприкінці часів.

Завдання 13. (0–30)
Вибери одну з наведених нижче тем і напиши твір.
• У творі розглянь запропоновану в темі проблему. Вислов свою думку
й обґрунтуй її.
• У своїх міркуваннях наведи аргументи на основі літературного твору, зазначеного
в темі, а також іншого твору української літератури.
• Твоя робота повинна налічувати щонайменше 250 слів.
• Номер вибраної теми впиши в зазначену клітинку.
• Напиши твір у відведеному місці. Не пиши на полях.
• Напиши твір українською мовою.

Тeма 1.
Чи ти погоджуєшся з думкою, що людина – коваль своєї долі? Розглянь питання
на основі вірша Доля Ліни Костенко та вибраного твору української літератури.

Ліна Костенко
Доля

Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.
Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хто купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільйони.
Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.
Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.
– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.
– То хто ж ти така?
Як твоє ім’я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.
І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.

https://www.ukrlib.com.ua

Тeма 2.
Чи заможність гарантує щасливе життя? Розглянь питання на основі твору
Сватання на Гончарівці Григорія Квітки-Основ’яненка та вибраного твору
української літератури.

Вибери одну з двох тем і напиши твір українською мовою (щонайменше 250 слів). Poniższy model dotyczy tematu 1 o kształtowaniu własnego losu.