Przejdź do treści
Moja Matura
Lokalna wersja próbna · 512 arkuszy · 2015–2026

Maj 2020 · Formuła 2015

Język ukraiński — mniejszość narodowa 2020 — poziom podstawowy — Formuła 2015

Pracuj we własnym tempie. Sprawdź oficjalne odpowiedzi i dostępne objaśnienia. Wyjaśnienia pozostające w opracowaniu są oznaczone przy zadaniach.

Zadania / części
10
Punkty na stronie
50
Poziom
Podstawowy

Zachowany status źródłowy: ten arkusz nie ma jeszcze zatwierdzenia redakcyjnego całego zestawu. Dostępne odpowiedzi i opracowania pozostają oznaczone przy zadaniach.

Pracuj z arkuszem

Zadania, odpowiedzi i opracowania

Zadanie 1

1 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — czytanie i język

Ганна Веселовська — «Український театр у пошуках порозуміння»

Pełny tekst pochodzi z zachowanego pakietu JSON/TXT arkusza; bez ponownego OCR.

Tekst do zadań 1–4

Ганна Веселовська
Український театр у пошуках порозуміння

Парадоксально, але в сучасному світі, насиченому конфліктністю різного рівня та порядку, сфера мистецтва, яка не має потужного фінансового ресурсу, а має лише якості багаторівневого емоційного впливу, може претендувати на одну з провідних ролей на шляху пошуків порозуміння і згоди. На перший погляд, це твердження суперечить більшій частині історії мистецтва, що його від давніх часів використовують як потужне знаряддя для маніпулювання масовою свідомістю. Архітектура, живопис, театр, музика, література і, звісно, кінематограф − їх використовували з пропаґандистською метою для прямого або опосередкованого обстоювання певних позицій або мети. […]

У багатьох виставах сучасного експериментального театру глядача спонукають до активної участi в дії, прямого діaлогу, до висловлення власної думки, до формування порядку денного і навіть ухвалення остаточних рішень − а саме, яким буде фінал вистави. У цьому найбільше успіхів досягнув так званий «театр свідків», що має жорстку документальну основу, участь у якому беруть очевидці подій. Замкнений простір театру стає спільною зоною відповідальностi, де неможливо сховатися, уникнути відповіді, сфальшувати. Загалом саме така форма театру стає альтернативною вдаваному публічному спілкуванню у соцмережах, де люди не завжди розкривають реальні імена та погляди.

Сьогодні в Україні практики «театру свідків» обирають для обговорення найгостріші контроверсійні теми […]. Яскравим прикладом такої творчої роботи на шляху до консенсусу може бути досвід «Театру переселенців», де провідну роль у створенні дійства взяли на себе український драматург Наталія Ворожбит i німецький режисер Ґеорґ Жено. Це своєрідні колективні сеанси психотерапії, під час яких люди висловлюють власні проблеми та відчувають душевний відгук, підтримку тих, хто сидить у залі. Взаємне розуміння життєвої катастрофи дає змогу тим, хто перебуває по різні боки, стати на шлях пошуку спільних рішень якщо не в матеріaльній, то в емоційній сфері.

За: Г. Веселовська, «Український театр у пошуках порозуміння». Текст збережено в раніше виділеному TXT аркуша CKE.

На основі тексту поясни своїми словами поняття «театр свідків».

Pokaż odpowiedź i rozwiązanie krok po kroku

«Театр свідків» творять люди, які пережили життєву катастрофу й діляться нею з глядачами. Вистава має документальну основу, залучає глядача до співпереживання та дає учасникам емоційну підтримку.

Autorskie omówienie MOU-P1_1P-202, zadanie 1, porównane z zachowanymi zasadami CKE. Pierwsza redakcja do niezależnej recenzji języka ukraińskiego.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Krok 1

    Znajdź w drugim akapicie cechy formy: dokumentalną podstawę, udział świadków wydarzeń i aktywną rolę widza.

  2. Krok 2

    Dodaj skutek z trzeciego akapitu: uczestnicy opowiadają o przeżytej katastrofie, a publiczność odpowiada współodczuwaniem i wsparciem emocjonalnym.

  3. Krok 3

    Połącz twórców, sposób pracy oraz rolę odbiorcy w jednej definicji, zamiast tylko przepisywać nazwę instytucji.

Nie ograniczaj definicji do stwierdzenia, że jest to teatr dokumentalny. Odpowiedź powinna również wskazać udział osób po katastrofie i aktywną, wspierającą rolę widza.

Punktowanie i źródło

1 pkt za poprawne wyjaśnienie pojęcia własnymi słowami; odpowiedź błędna lub brak odpowiedzi — 0 pkt.

Strona arkusza: 2 · Strona zasad oceniania: 2

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Zadanie 2

1 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — czytanie i język

Ганна Веселовська — «Український театр у пошуках порозуміння»

Pełny tekst pochodzi z zachowanego pakietu JSON/TXT arkusza; bez ponownego OCR.

Tekst do zadań 1–4

Ганна Веселовська
Український театр у пошуках порозуміння

Парадоксально, але в сучасному світі, насиченому конфліктністю різного рівня та порядку, сфера мистецтва, яка не має потужного фінансового ресурсу, а має лише якості багаторівневого емоційного впливу, може претендувати на одну з провідних ролей на шляху пошуків порозуміння і згоди. На перший погляд, це твердження суперечить більшій частині історії мистецтва, що його від давніх часів використовують як потужне знаряддя для маніпулювання масовою свідомістю. Архітектура, живопис, театр, музика, література і, звісно, кінематограф − їх використовували з пропаґандистською метою для прямого або опосередкованого обстоювання певних позицій або мети. […]

У багатьох виставах сучасного експериментального театру глядача спонукають до активної участi в дії, прямого діaлогу, до висловлення власної думки, до формування порядку денного і навіть ухвалення остаточних рішень − а саме, яким буде фінал вистави. У цьому найбільше успіхів досягнув так званий «театр свідків», що має жорстку документальну основу, участь у якому беруть очевидці подій. Замкнений простір театру стає спільною зоною відповідальностi, де неможливо сховатися, уникнути відповіді, сфальшувати. Загалом саме така форма театру стає альтернативною вдаваному публічному спілкуванню у соцмережах, де люди не завжди розкривають реальні імена та погляди.

Сьогодні в Україні практики «театру свідків» обирають для обговорення найгостріші контроверсійні теми […]. Яскравим прикладом такої творчої роботи на шляху до консенсусу може бути досвід «Театру переселенців», де провідну роль у створенні дійства взяли на себе український драматург Наталія Ворожбит i німецький режисер Ґеорґ Жено. Це своєрідні колективні сеанси психотерапії, під час яких люди висловлюють власні проблеми та відчувають душевний відгук, підтримку тих, хто сидить у залі. Взаємне розуміння життєвої катастрофи дає змогу тим, хто перебуває по різні боки, стати на шлях пошуку спільних рішень якщо не в матеріaльній, то в емоційній сфері.

За: Г. Веселовська, «Український театр у пошуках порозуміння». Текст збережено в раніше виділеному TXT аркуша CKE.

Оціни три твердження про ставлення авторки до «театру свідків», експериментального театру та активної участі глядача.

Pokaż odpowiedź i rozwiązanie krok po kroku

1. НІ; 2. ТАК; 3. НІ.

Autorskie omówienie MOU-P1_1P-202, zadanie 2, porównane z zachowanymi zasadami CKE. Pierwsza redakcja do niezależnej recenzji języka ukraińskiego.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Krok 1

    Autorka nie potępia «театру свідків», lecz przedstawia go jako udany sposób szukania porozumienia, dlatego zdanie 1 — НІ.

  2. Krok 2

    Tekst analizuje współczesny teatr eksperymentalny jako działanie zbiorowe angażujące świadków i widzów, dlatego zdanie 2 — ТАК.

  3. Krok 3

    Aktywny udział widza jest opisany pozytywnie, a nie jako przedmiot krytyki, więc zdanie 3 — НІ.

Nie utożsamiaj słowa «критично» z negatywną oceną. W drugim zdaniu oznacza ono analityczne przedstawienie zjawiska; pozostałe dwa zdania przypisują autorce krytykę, której tekst nie zawiera.

Punktowanie i źródło

1 pkt za wszystkie trzy rozstrzygnięcia; odpowiedź niepełna lub błędna — 0 pkt.

Strona arkusza: 3 · Strona zasad oceniania: 2

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Zadanie 3

2 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — czytanie i język

Ганна Веселовська — «Український театр у пошуках порозуміння»

Pełny tekst pochodzi z zachowanego pakietu JSON/TXT arkusza; bez ponownego OCR.

Tekst do zadań 1–4

Ганна Веселовська
Український театр у пошуках порозуміння

Парадоксально, але в сучасному світі, насиченому конфліктністю різного рівня та порядку, сфера мистецтва, яка не має потужного фінансового ресурсу, а має лише якості багаторівневого емоційного впливу, може претендувати на одну з провідних ролей на шляху пошуків порозуміння і згоди. На перший погляд, це твердження суперечить більшій частині історії мистецтва, що його від давніх часів використовують як потужне знаряддя для маніпулювання масовою свідомістю. Архітектура, живопис, театр, музика, література і, звісно, кінематограф − їх використовували з пропаґандистською метою для прямого або опосередкованого обстоювання певних позицій або мети. […]

У багатьох виставах сучасного експериментального театру глядача спонукають до активної участi в дії, прямого діaлогу, до висловлення власної думки, до формування порядку денного і навіть ухвалення остаточних рішень − а саме, яким буде фінал вистави. У цьому найбільше успіхів досягнув так званий «театр свідків», що має жорстку документальну основу, участь у якому беруть очевидці подій. Замкнений простір театру стає спільною зоною відповідальностi, де неможливо сховатися, уникнути відповіді, сфальшувати. Загалом саме така форма театру стає альтернативною вдаваному публічному спілкуванню у соцмережах, де люди не завжди розкривають реальні імена та погляди.

Сьогодні в Україні практики «театру свідків» обирають для обговорення найгостріші контроверсійні теми […]. Яскравим прикладом такої творчої роботи на шляху до консенсусу може бути досвід «Театру переселенців», де провідну роль у створенні дійства взяли на себе український драматург Наталія Ворожбит i німецький режисер Ґеорґ Жено. Це своєрідні колективні сеанси психотерапії, під час яких люди висловлюють власні проблеми та відчувають душевний відгук, підтримку тих, хто сидить у залі. Взаємне розуміння життєвої катастрофи дає змогу тим, хто перебуває по різні боки, стати на шлях пошуку спільних рішень якщо не в матеріaльній, то в емоційній сфері.

За: Г. Веселовська, «Український театр у пошуках порозуміння». Текст збережено в раніше виділеному TXT аркуша CKE.

Склади два речення з прикметником «пропаґандистський».

Pokaż odpowiedź i rozwiązanie krok po kroku

1. Це пропаґандистський фільм, який спирається на неправдиву інформацію. 2. Ця промова має виключно пропаґандистський характер.

Autorskie omówienie MOU-P1_1P-202, zadanie 3, porównane z zachowanymi zasadami CKE. Pierwsza redakcja do niezależnej recenzji języka ukraińskiego.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Krok 1

    Przymiotnik «пропаґандистський» powinien określać rzeczownik i zachować poprawny rodzaj oraz przypadek.

  2. Krok 2

    W pierwszym zdaniu łączy się z rzeczownikiem rodzaju męskiego «фільм», a w drugim — z męskim rzeczownikiem «характер» po czasowniku «має».

  3. Krok 3

    Zapisz dwa pełne, logiczne zdania; sam związek wyrazowy albo dwukrotne powtórzenie tego samego zdania nie realizuje polecenia.

Nie zmieniaj formy na polską ani nie używaj przymiotnika bez rzeczownika. Punktacja rozdziela dwa przykłady, dlatego każde zdanie musi być samodzielne i poprawne składniowo.

Punktowanie i źródło

2 pkt za dwa poprawne zdania, 1 pkt za jedno, 0 pkt za odpowiedź niepełną albo błędną.

Strona arkusza: 3 · Strona zasad oceniania: 2

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Zadanie 4

2 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — czytanie i język

Ганна Веселовська — «Український театр у пошуках порозуміння»

Pełny tekst pochodzi z zachowanego pakietu JSON/TXT arkusza; bez ponownego OCR.

Tekst do zadań 1–4

Ганна Веселовська
Український театр у пошуках порозуміння

Парадоксально, але в сучасному світі, насиченому конфліктністю різного рівня та порядку, сфера мистецтва, яка не має потужного фінансового ресурсу, а має лише якості багаторівневого емоційного впливу, може претендувати на одну з провідних ролей на шляху пошуків порозуміння і згоди. На перший погляд, це твердження суперечить більшій частині історії мистецтва, що його від давніх часів використовують як потужне знаряддя для маніпулювання масовою свідомістю. Архітектура, живопис, театр, музика, література і, звісно, кінематограф − їх використовували з пропаґандистською метою для прямого або опосередкованого обстоювання певних позицій або мети. […]

У багатьох виставах сучасного експериментального театру глядача спонукають до активної участi в дії, прямого діaлогу, до висловлення власної думки, до формування порядку денного і навіть ухвалення остаточних рішень − а саме, яким буде фінал вистави. У цьому найбільше успіхів досягнув так званий «театр свідків», що має жорстку документальну основу, участь у якому беруть очевидці подій. Замкнений простір театру стає спільною зоною відповідальностi, де неможливо сховатися, уникнути відповіді, сфальшувати. Загалом саме така форма театру стає альтернативною вдаваному публічному спілкуванню у соцмережах, де люди не завжди розкривають реальні імена та погляди.

Сьогодні в Україні практики «театру свідків» обирають для обговорення найгостріші контроверсійні теми […]. Яскравим прикладом такої творчої роботи на шляху до консенсусу може бути досвід «Театру переселенців», де провідну роль у створенні дійства взяли на себе український драматург Наталія Ворожбит i німецький режисер Ґеорґ Жено. Це своєрідні колективні сеанси психотерапії, під час яких люди висловлюють власні проблеми та відчувають душевний відгук, підтримку тих, хто сидить у залі. Взаємне розуміння життєвої катастрофи дає змогу тим, хто перебуває по різні боки, стати на шлях пошуку спільних рішень якщо не в матеріaльній, то в емоційній сфері.

За: Г. Веселовська, «Український театр у пошуках порозуміння». Текст збережено в раніше виділеному TXT аркуша CKE.

До якого стилю належить текст «Український театр у пошуках порозуміння»? Назви одну рису.

Pokaż odpowiedź i rozwiązanie krok po kroku

Публіцистичний стиль. Риса: доступна для широкого загалу мова, що поєднує виклад фактів з емоційно-експресивною образністю.

Autorskie omówienie MOU-P1_1P-202, zadanie 4, porównane z zachowanymi zasadami CKE. Pierwsza redakcja do niezależnej recenzji języka ukraińskiego.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Krok 1

    Tekst omawia aktualne zjawisko społeczne i artystyczne, informuje o konkretnych praktykach, a jednocześnie je interpretuje i wartościuje.

  2. Krok 2

    Połączenie faktów, opinii, obrazowego języka i orientacji na szerokiego odbiorcę jest właściwe stylowi publicystycznemu.

  3. Krok 3

    Podaj nazwę stylu oraz jedną konkretną cechę, np. komunikatywność lub zestawienie informacji z emocjonalno-ekspresyjnym obrazowaniem.

Samo słowo «публіцистичний» daje tylko część punktów. Nie nazywaj tekstu naukowym wyłącznie z powodu terminów teatralnych; sposób przekonywania i szeroki odbiorca wskazują publicystykę.

Punktowanie i źródło

2 pkt za styl publicystyczny i jedną jego cechę, 1 pkt za sam styl, 0 pkt za odpowiedź błędną.

Strona arkusza: 3 · Strona zasad oceniania: 3

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Zadanie 5

3 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — czytanie i język

Клара Гудзик — «Про що говорить мова?»

Pełny tekst pochodzi z zachowanego pakietu JSON/TXT arkusza; bez ponownego OCR.

Tekst do zadań 5–9

Клара Гудзик
Про що говорить мова?

Сучасні вчені дійшли висновку, що адекватне вивчення мови можливе тільки
у зв’язку зі світоглядом, культурою та характером тієї спільноти, яка є її, мови, носієм.
Адже притаманне тому чи тому етносу сприйняття світу обов’язково відбивається
у лексичних і навіть синтаксичних особливостях його мови. Тому зрозуміло, що
спеціальні лінгвістичні дослідження часто виявляються вельми цікавими й для
нефахівців. […] Звернімося до джерела вивчення як мов, так і характеру та світооцінки
народу, до народних приказок i прислів’їв, невід’ємної частини будь-якої мови.
Є великий клас прислів’їв i приказок, спільних за змістом для багатьох народів світу
(«Друзі пізнаються у біді», «Гора мишу породила», «Біда не приходить одна»). Інші

вирази мають однаковий зміст, але різну словесну форму в різних мовах (укр. «Слово не
горобець, вилетить – не піймаєш» – англ. «Краще послизнутися, ніж обмовитися»).
Чимало приказок і прислів’їв є «індивідуальними» – вони притаманні тільки одному
народу, пов’язані з його цінностями, життєвим досвідом, історією. […] Цікаве
порівняння ставлення різних народів, сконцентроване в приказках та прислів’ях, до
праці. Англомовні вислови свідчать про етнокультурну орієнтацію на дію, лінощі,
неробство тут оцінюються […] як неуцтво, навіть ментальна вбогість («Стоячий ставок
збирає мул», «Лінь – корінь yсякого зла» та ін.). Тобто праця здавна сприймалася як
найвища чеснота людини. […]
В українській народній культурі чимало приказок і прислів’їв
є «індивідуальними» як джерела матеріального благополуччя й успіху: «Як робиш, так
і матимеш», «Хто дбає, той і має», «Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй
ниві орати».
Помітно відрізняється у різних культурах ставлення до багатих i багатства. Так,
протестантське вчення виправдовує багатство, а небажання вибратися з бідності
прирівнює до хвороби. […] В українській […] народній мові багаті люди отримують, як
правило, негативні характеристики. У прислів’ях цього класу чимало також заздрості до
людей, які живуть краще за інших («Сусід спати не дає – добре живе»). Все це, на думку
вчених, є проявами психології, орієнтованої на те, щоб усі були однаковими.
За: К. Гудзик, Про що говорить мова?, www.мова.укр

Напиши резюме статті «Про що говорить мова?» обсягом 40–60 слів.

Pokaż odpowiedź i rozwiązanie krok po kroku

Авторка показує, що мова відбиває світогляд, культуру й характер народу. Прислів’я різних мов можуть мати спільний зміст, різну форму або бути властивими лише одній спільноті. На прикладах висловів про працю, багатство й заможних людей стаття порівнює цінності та психологічні настанови різних культур.

Autorskie omówienie MOU-P1_1P-202, zadanie 5, porównane z zachowanymi zasadami CKE. Pierwsza redakcja do niezależnej recenzji języka ukraińskiego.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Krok 1

    Ustal temat: związek języka z kulturą, światopoglądem i charakterem wspólnoty, pokazany przez przysłowia różnych narodów.

  2. Krok 2

    Wybierz główne rozróżnienie: przysłowia bywają wspólne, mają różną formę przy podobnym sensie albo są właściwe tylko jednej kulturze.

  3. Krok 3

    Dodaj wniosek z przykładów pracy i bogactwa, połącz całość w 40–60 słów i pomiń szczegółową listę wszystkich powiedzeń.

Nie przepisuj kilku kolejnych zdań z artykułu i nie ograniczaj streszczenia do przykładów o pracy. Odpowiedź ma uogólnić cały wywód oraz zmieścić się w przedziale 40–60 słów.

Punktowanie i źródło

Do 3 pkt za temat, główną myśl, adekwatny poziom uogólnienia, spójność i zachowanie limitu 40–60 słów.

Strona arkusza: 4 · Strona zasad oceniania: 3

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Zadanie 6

1 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — czytanie i język

Клара Гудзик — «Про що говорить мова?»

Pełny tekst pochodzi z zachowanego pakietu JSON/TXT arkusza; bez ponownego OCR.

Tekst do zadań 5–9

Клара Гудзик
Про що говорить мова?

Сучасні вчені дійшли висновку, що адекватне вивчення мови можливе тільки
у зв’язку зі світоглядом, культурою та характером тієї спільноти, яка є її, мови, носієм.
Адже притаманне тому чи тому етносу сприйняття світу обов’язково відбивається
у лексичних і навіть синтаксичних особливостях його мови. Тому зрозуміло, що
спеціальні лінгвістичні дослідження часто виявляються вельми цікавими й для
нефахівців. […] Звернімося до джерела вивчення як мов, так і характеру та світооцінки
народу, до народних приказок i прислів’їв, невід’ємної частини будь-якої мови.
Є великий клас прислів’їв i приказок, спільних за змістом для багатьох народів світу
(«Друзі пізнаються у біді», «Гора мишу породила», «Біда не приходить одна»). Інші

вирази мають однаковий зміст, але різну словесну форму в різних мовах (укр. «Слово не
горобець, вилетить – не піймаєш» – англ. «Краще послизнутися, ніж обмовитися»).
Чимало приказок і прислів’їв є «індивідуальними» – вони притаманні тільки одному
народу, пов’язані з його цінностями, життєвим досвідом, історією. […] Цікаве
порівняння ставлення різних народів, сконцентроване в приказках та прислів’ях, до
праці. Англомовні вислови свідчать про етнокультурну орієнтацію на дію, лінощі,
неробство тут оцінюються […] як неуцтво, навіть ментальна вбогість («Стоячий ставок
збирає мул», «Лінь – корінь yсякого зла» та ін.). Тобто праця здавна сприймалася як
найвища чеснота людини. […]
В українській народній культурі чимало приказок і прислів’їв
є «індивідуальними» як джерела матеріального благополуччя й успіху: «Як робиш, так
і матимеш», «Хто дбає, той і має», «Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй
ниві орати».
Помітно відрізняється у різних культурах ставлення до багатих i багатства. Так,
протестантське вчення виправдовує багатство, а небажання вибратися з бідності
прирівнює до хвороби. […] В українській […] народній мові багаті люди отримують, як
правило, негативні характеристики. У прислів’ях цього класу чимало також заздрості до
людей, які живуть краще за інших («Сусід спати не дає – добре живе»). Все це, на думку
вчених, є проявами психології, орієнтованої на те, щоб усі були однаковими.
За: К. Гудзик, Про що говорить мова?, www.мова.укр

Поясни прислів’я «Хто дбає, той і має» та «Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати».

Pokaż odpowiedź i rozwiązanie krok po kroku

«Хто дбає, той і має» — хто не лінується й добре працює, той одержує винагороду. «Щоб лиха не знати…» — треба працювати на своїй землі, щоб добре жити й уникнути біди.

Autorskie omówienie MOU-P1_1P-202, zadanie 6, porównane z zachowanymi zasadami CKE. Pierwsza redakcja do niezależnej recenzji języka ukraińskiego.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Krok 1

    Pierwsze przysłowie łączy troskę i pracowitość z rezultatem: dobrobyt nie pojawia się bez wysiłku.

  2. Krok 2

    Drugie wykorzystuje obrazy własnego pługa i pola, aby podkreślić samodzielną pracę jako ochronę przed biedą i zależnością.

  3. Krok 3

    Wyjaśnij oba sensy własnymi słowami. Do punktu potrzebny jest komplet, a nie dosłowne powtórzenie przysłów.

Nie objaśniaj tylko pierwszego powiedzenia. W drugim nie chodzi wyłącznie o technikę orania, lecz o szerszą wartość samodzielnej pracy na własne utrzymanie.

Punktowanie i źródło

1 pkt za poprawne wyjaśnienie obu przysłów; odpowiedź niepełna lub błędna — 0 pkt.

Strona arkusza: 4 · Strona zasad oceniania: 3

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Zadanie 7

1 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — czytanie i język

Клара Гудзик — «Про що говорить мова?»

Pełny tekst pochodzi z zachowanego pakietu JSON/TXT arkusza; bez ponownego OCR.

Tekst do zadań 5–9

Клара Гудзик
Про що говорить мова?

Сучасні вчені дійшли висновку, що адекватне вивчення мови можливе тільки
у зв’язку зі світоглядом, культурою та характером тієї спільноти, яка є її, мови, носієм.
Адже притаманне тому чи тому етносу сприйняття світу обов’язково відбивається
у лексичних і навіть синтаксичних особливостях його мови. Тому зрозуміло, що
спеціальні лінгвістичні дослідження часто виявляються вельми цікавими й для
нефахівців. […] Звернімося до джерела вивчення як мов, так і характеру та світооцінки
народу, до народних приказок i прислів’їв, невід’ємної частини будь-якої мови.
Є великий клас прислів’їв i приказок, спільних за змістом для багатьох народів світу
(«Друзі пізнаються у біді», «Гора мишу породила», «Біда не приходить одна»). Інші

вирази мають однаковий зміст, але різну словесну форму в різних мовах (укр. «Слово не
горобець, вилетить – не піймаєш» – англ. «Краще послизнутися, ніж обмовитися»).
Чимало приказок і прислів’їв є «індивідуальними» – вони притаманні тільки одному
народу, пов’язані з його цінностями, життєвим досвідом, історією. […] Цікаве
порівняння ставлення різних народів, сконцентроване в приказках та прислів’ях, до
праці. Англомовні вислови свідчать про етнокультурну орієнтацію на дію, лінощі,
неробство тут оцінюються […] як неуцтво, навіть ментальна вбогість («Стоячий ставок
збирає мул», «Лінь – корінь yсякого зла» та ін.). Тобто праця здавна сприймалася як
найвища чеснота людини. […]
В українській народній культурі чимало приказок і прислів’їв
є «індивідуальними» як джерела матеріального благополуччя й успіху: «Як робиш, так
і матимеш», «Хто дбає, той і має», «Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй
ниві орати».
Помітно відрізняється у різних культурах ставлення до багатих i багатства. Так,
протестантське вчення виправдовує багатство, а небажання вибратися з бідності
прирівнює до хвороби. […] В українській […] народній мові багаті люди отримують, як
правило, негативні характеристики. У прислів’ях цього класу чимало також заздрості до
людей, які живуть краще за інших («Сусід спати не дає – добре живе»). Все це, на думку
вчених, є проявами психології, орієнтованої на те, щоб усі були однаковими.
За: К. Гудзик, Про що говорить мова?, www.мова.укр

Закінчи речення: поняття «етнокультура» означає…

Pokaż odpowiedź i rozwiązanie krok po kroku

В — зразки та норми, що зумовлюють життя етнічної групи.

Autorskie omówienie MOU-P1_1P-202, zadanie 7, porównane z zachowanymi zasadami CKE. Pierwsza redakcja do niezależnej recenzji języka ukraińskiego.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Krok 1

    Cząstka «етно-» wskazuje na wspólnotę etniczną, a nie na globalną integrację społeczeństw ani indywidualny bunt.

  2. Krok 2

    Kultura obejmuje wzory, wartości i normy organizujące życie wspólnoty; właśnie tę treść zawiera wariant В.

  3. Krok 3

    Wybierz ukraińską literę В i zapisz sens odpowiedzi, aby nie pomylić jej z innym alfabetem lub numeracją.

Nie wybieraj odpowiedzi А tylko dlatego, że artykuł wspomina podobieństwa między narodami. Definicja etnokultury dotyczy wzorów konkretnej grupy etnicznej.

Punktowanie i źródło

1 pkt za wskazanie wariantu В; odpowiedź błędna lub brak odpowiedzi — 0 pkt.

Strona arkusza: 5 · Strona zasad oceniania: 4

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Zadanie 8

1 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — czytanie i język

Клара Гудзик — «Про що говорить мова?»

Pełny tekst pochodzi z zachowanego pakietu JSON/TXT arkusza; bez ponownego OCR.

Tekst do zadań 5–9

Клара Гудзик
Про що говорить мова?

Сучасні вчені дійшли висновку, що адекватне вивчення мови можливе тільки
у зв’язку зі світоглядом, культурою та характером тієї спільноти, яка є її, мови, носієм.
Адже притаманне тому чи тому етносу сприйняття світу обов’язково відбивається
у лексичних і навіть синтаксичних особливостях його мови. Тому зрозуміло, що
спеціальні лінгвістичні дослідження часто виявляються вельми цікавими й для
нефахівців. […] Звернімося до джерела вивчення як мов, так і характеру та світооцінки
народу, до народних приказок i прислів’їв, невід’ємної частини будь-якої мови.
Є великий клас прислів’їв i приказок, спільних за змістом для багатьох народів світу
(«Друзі пізнаються у біді», «Гора мишу породила», «Біда не приходить одна»). Інші

вирази мають однаковий зміст, але різну словесну форму в різних мовах (укр. «Слово не
горобець, вилетить – не піймаєш» – англ. «Краще послизнутися, ніж обмовитися»).
Чимало приказок і прислів’їв є «індивідуальними» – вони притаманні тільки одному
народу, пов’язані з його цінностями, життєвим досвідом, історією. […] Цікаве
порівняння ставлення різних народів, сконцентроване в приказках та прислів’ях, до
праці. Англомовні вислови свідчать про етнокультурну орієнтацію на дію, лінощі,
неробство тут оцінюються […] як неуцтво, навіть ментальна вбогість («Стоячий ставок
збирає мул», «Лінь – корінь yсякого зла» та ін.). Тобто праця здавна сприймалася як
найвища чеснота людини. […]
В українській народній культурі чимало приказок і прислів’їв
є «індивідуальними» як джерела матеріального благополуччя й успіху: «Як робиш, так
і матимеш», «Хто дбає, той і має», «Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй
ниві орати».
Помітно відрізняється у різних культурах ставлення до багатих i багатства. Так,
протестантське вчення виправдовує багатство, а небажання вибратися з бідності
прирівнює до хвороби. […] В українській […] народній мові багаті люди отримують, як
правило, негативні характеристики. У прислів’ях цього класу чимало також заздрості до
людей, які живуть краще за інших («Сусід спати не дає – добре живе»). Все це, на думку
вчених, є проявами психології, орієнтованої на те, щоб усі були однаковими.
За: К. Гудзик, Про що говорить мова?, www.мова.укр

В якому значенні вжито слово «виправдовує» у реченні про протестантське вчення й багатство?

Pokaż odpowiedź i rozwiązanie krok po kroku

Б — доводити можливість, допустимість чого-небудь.

Autorskie omówienie MOU-P1_1P-202, zadanie 8, porównane z zachowanymi zasadami CKE. Pierwsza redakcja do niezależnej recenzji języka ukraińskiego.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Krok 1

    Podmiotem zdania jest doktryna, a dopełnieniem bogactwo, więc nie chodzi o sądowe uniewinnienie konkretnej osoby.

  2. Krok 2

    W kontekście nauka uznaje bogactwo za dopuszczalne i nadaje mu uzasadnienie moralne.

  3. Krok 3

    Tę treść wyraża wariant Б: dowodzić możliwości lub dopuszczalności czegoś.

Nie wybieraj znaczenia prawnego z wariantu А tylko dlatego, że jest najczęstsze. Znaczenie czasownika ustala się z całego zdania o stosunku doktryny do bogactwa.

Punktowanie i źródło

1 pkt za wskazanie wariantu Б; odpowiedź błędna lub brak odpowiedzi — 0 pkt.

Strona arkusza: 5 · Strona zasad oceniania: 4

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Zadanie 9

1 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — czytanie i język

Клара Гудзик — «Про що говорить мова?»

Pełny tekst pochodzi z zachowanego pakietu JSON/TXT arkusza; bez ponownego OCR.

Tekst do zadań 5–9

Клара Гудзик
Про що говорить мова?

Сучасні вчені дійшли висновку, що адекватне вивчення мови можливе тільки
у зв’язку зі світоглядом, культурою та характером тієї спільноти, яка є її, мови, носієм.
Адже притаманне тому чи тому етносу сприйняття світу обов’язково відбивається
у лексичних і навіть синтаксичних особливостях його мови. Тому зрозуміло, що
спеціальні лінгвістичні дослідження часто виявляються вельми цікавими й для
нефахівців. […] Звернімося до джерела вивчення як мов, так і характеру та світооцінки
народу, до народних приказок i прислів’їв, невід’ємної частини будь-якої мови.
Є великий клас прислів’їв i приказок, спільних за змістом для багатьох народів світу
(«Друзі пізнаються у біді», «Гора мишу породила», «Біда не приходить одна»). Інші

вирази мають однаковий зміст, але різну словесну форму в різних мовах (укр. «Слово не
горобець, вилетить – не піймаєш» – англ. «Краще послизнутися, ніж обмовитися»).
Чимало приказок і прислів’їв є «індивідуальними» – вони притаманні тільки одному
народу, пов’язані з його цінностями, життєвим досвідом, історією. […] Цікаве
порівняння ставлення різних народів, сконцентроване в приказках та прислів’ях, до
праці. Англомовні вислови свідчать про етнокультурну орієнтацію на дію, лінощі,
неробство тут оцінюються […] як неуцтво, навіть ментальна вбогість («Стоячий ставок
збирає мул», «Лінь – корінь yсякого зла» та ін.). Тобто праця здавна сприймалася як
найвища чеснота людини. […]
В українській народній культурі чимало приказок і прислів’їв
є «індивідуальними» як джерела матеріального благополуччя й успіху: «Як робиш, так
і матимеш», «Хто дбає, той і має», «Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй
ниві орати».
Помітно відрізняється у різних культурах ставлення до багатих i багатства. Так,
протестантське вчення виправдовує багатство, а небажання вибратися з бідності
прирівнює до хвороби. […] В українській […] народній мові багаті люди отримують, як
правило, негативні характеристики. У прислів’ях цього класу чимало також заздрості до
людей, які живуть краще за інших («Сусід спати не дає – добре живе»). Все це, на думку
вчених, є проявами психології, орієнтованої на те, щоб усі були однаковими.
За: К. Гудзик, Про що говорить мова?, www.мова.укр

Поясни, чому адекватне вивчення мови можливе тільки у зв’язку зі світоглядом, культурою та характером спільноти її носіїв.

Pokaż odpowiedź i rozwiązanie krok po kroku

Тому що в лексиці, синтаксисі, прислів’ях і приказках спільноти відбиваються її менталітет, духовні цінності, історичний досвід та світобачення.

Autorskie omówienie MOU-P1_1P-202, zadanie 9, porównane z zachowanymi zasadami CKE. Pierwsza redakcja do niezależnej recenzji języka ukraińskiego.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Krok 1

    Pierwszy akapit mówi wprost, że sposób postrzegania świata znajduje odbicie w leksyce i składni języka.

  2. Krok 2

    Dalsze przykłady przysłów pokazują, że język utrwala wartości, doświadczenie i stosunek wspólnoty do pracy oraz bogactwa.

  3. Krok 3

    Sformułuj związek przyczynowy: bez kontekstu kultury nie da się w pełni objaśnić znaczeń i ocen zapisanych w języku.

Nie odpowiadaj ogólnie, że język jest ważny dla narodu. Trzeba wyjaśnić kierunek zależności: cechy języka są nośnikiem mentalności, wartości i obrazu świata jego użytkowników.

Punktowanie i źródło

1 pkt za poprawne wyjaśnienie związku języka z mentalnością, wartościami i światopoglądem wspólnoty.

Strona arkusza: 5 · Strona zasad oceniania: 4

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Zadanie 10

37 pkt

Język ukraiński podstawowy F2015 — wypracowanie

Dwa alternatywne tematy — MOU-P1_1P-202

Temat 1 jest rozprawką o losie na podstawie «Марії» i innego tekstu kultury, temat 2 — interpretacją «Під чужим небом». Na egzaminie wybiera się jeden temat.

Temat 1 — los jako scenariusz życia

Завдання 10. (0−37)
Wybierz jeden temat i napisz wypracowanie

Тема 1. Чи доля це заздалегідь відомий сценарій нашого життя? Поміркуй над
проблемою, беручи до уваги наведений уривок та весь твір Уласа Самчука
Марія та звернись до іншoгo текстy культури. Твоя робота повинна
налічувати мінімум 250 слів.

Улас Самчук
Марія

Ех, Маріє! Ех, ти, ти!… Не все Марія співає. Часом зіпреться щось під горлом,
збереться жаль, і ллються вони – дівочі, рясні й гарячі… Але не тому Марія плаче,
що сирота. Ні, Марія не тому плаче. Марія плаче, коли на широкому світі тісно стає,
а душа вимагає простору. Сини й дочки Мартина по школах розуму набираються. А де
ж набратися його Марії? У них голови великі, і Роман знає навіть, чого гримить і звідки
береться веселка… Книг у них… Господи, скільки у них тих книг! Навезуть нових
пісень, гітара бренькає, і пісня тиха така, несмілива, не Маріїна пісня. Куди їй
до Маріїної. Марія не мимрить, а співає. Роман намуштрував, і, каже, просто соло
виходить. Гримить пісня, плаче пісня, сміється пісня!..
Одної неділі у книгу заслухалася. Товста книга і жалісна. Написали бозна про якого
мурина, якого били. Ах, коли б про своє, про власне розповісти. Коли б розказати думи
свої. Слухає товсту книгу, плаче, витирає мокрі очі і просить ще. Цікаво ще. Далі хай
книга говорить. Книга не скупить слів, досить вкладено у неї смутку.
– Нічого, Романе, не вийде. Можеш Марії не займати. Ганьбу мені наведеш. Не вводь
у гріх сироти, – говорив Романові Мартин. Та говорив дарма.
Марія й не думала дивитись на Романа. Парубків з усіх сіл находило. Посміється,
пожартує, а вийдеш до нього в садок?
А хіба вона знає…
Хто ж тоді знає?
Не знає хто. […]
На Другу Пречисту свято й гульня. З’являється гармонія, чарка і славетна ковбаса.
Пахуча, смажена з цибулькою, ще й приперчена. Лигнув чарчину, очі полізли рогом,
а закуски і душі, і тілові є. Червоніють щічки, ноги легшають і все підтупують, мов баскі
коні. Білявий, стрункий Корній різне на гармонії – хоч-нехоч, а не моли й не проси,
рветься сама присядка і шапка летить кандибобером з потилиці. Чортів Корній. Вус
у нього засівається. Кучер на двадцять п’ять. Закрутив і має бісом на брови шовкові та
карії очі. Марія витанцьовує, витупує. Дрібно-дрібно снують ноженята. Корній також
у Мартина поденне тягнув, «возив копи, по три копи копаком», як сам хвалився Марії.
Дні, дні, дні… Марія йде, співає, працює, спить. Сниться їй сон. У праці зраджують
руки, очі тратять уважність. Еге-ге, Маріє! Чуй-но, дівчино чорнява, що то з тобою
сталося? Не червоній і не спускай повік.
Спала ти, Маріє, минулої ночі? Добре спала? Чому ти, дівчино, не спала? Втомилася
ж, руки щеміли, у спині стояли кілки… Чого ж ти так довго оберталася з боку на бік,
чого ходила пити воду, чого хрестилася й виходила під ясні зорі, ступала по осінній росі
гарячими ногами?
Мовчиш, Маріє?
У. Самчук, Марія. Хроніка одного життя, Львів 2009, с. 15–17.

Temat 2 — interpretacja «Під чужим небом»

Teмa 2. Проаналізуй наведений твір. Визнач тезу й обґрунтуй її. Твоя робота
повинна налічувати мінімум 250 слів.

Євген Маланюк
Під чужим небом

Чужі: й земля, і небо тут, і люди,
І місяця золотосрібний ріг.
Життя давно, як божевільне, блудить
По манівцях заплутаних доріг.

Десь кревний край кона в останній муці,
Дикун над ним заносить ятаган,
А він скажений біль терпить, як Муцій,
І крапле кров росою з чорних ран.

Чому ж я тут? Куди ж іще заблудить
Безглузда путь і хто остереже?
Чужа земля, чужі похмурі люди –
Й саме життя, здається, вже чуже.

Не треба ні паризьких бруків,
Ні Праги вулиць прастарих:
Все сняться матернії руки,
Стара солома рідних стріх.

Все сниться гук весни і вітер,
Веселий вітер світлих літ.
А тут – молюсь, убогий митар,
Шукаю Твій вогненний слід…

Hi! He знайти. Ніхто не знає.
Ніхто не чув Твоїх плачів.
Біля всесвітнього Сінаю,
Як завше – золото й мечі.

Десь сіре поле в чорних круках,
Що пророкують: «Кари! Кар!»
А я тут, на чужинних бруках,
Чужий – несу чужий тягар.

А я на полум'ї розлуки
Назавше спалюю роки,
І сниться степ Твій, сняться луки
І на узгір'ях – вітряки.

Там свист херсонського простору
Там вітер з кришталевих хвиль!
А тут: в вікні опустиш штору –
І п'єш, самотній, смертний біль.

Несу отут страшний свій іспит
І знаю, що життя мине.
І мати, сидячи на призьбі,
Вже не вичікують мене.

Давно Євгена поминає
За упокій старенький піп,
За весною весна минає
Під запашне зітхання лип.

Все далі висиха Синюха,
Й линя її весела синь,
А вітер заголосить глухо
І пролітає вдалечінь.

Сиріє стріха під дощами,
Вже хата стала нетривка,
І мати слухають ночами
Бронхітне гавкання Бровка.

1924
www.ukrcenter.com

Вибери одну з двох тем і напиши українською мовою не менш ніж 250 слів. Повні матеріали та дві окремі моделі подано нижче.

Pokaż dwa autorskie modele i plan pracy

Autorski model — temat 1 (nie jest pracą CKE):

Доля як умова, а не готовий сценарій

Людина не обирає часу й місця народження, родини або історичних катастроф, у які потрапляє. Проте з цього не випливає, що все її життя заздалегідь написане. На мою думку, доля окреслює умови та межі можливого, але сценарій виникає з поєднання обставин і людських рішень. Роман Уласа Самчука «Марія» особливо виразно показує цю напругу: героїня має власну волю, та її життя руйнує насильство, якого вона не могла передбачити й зупинити.

У наведеному уривку Марія — сирота й наймичка, позбавлена шкільної освіти. Здавалося б, суспільне становище вже визначило її майбутнє. Однак дівчина прагне ширшого світу: слухає книжку, співчуває поневоленій людині, хоче висловити власні думки. Її сильний спів протиставлено тихій, вивченій пісні Романа. Ця деталь виявляє індивідуальність, якої не можна звести до походження. Зустріч із Корнієм теж не виглядає виконанням готового плану. Почуття народжується в конкретну мить, а подальші вчинки героїв надають йому наслідків.

Цілий роман охоплює довге життя Марії. Вона переживає сирітство, працю в наймах, невдалий шлюб із Гнатом, повернення Корнія, материнство й тяжку селянську працю. Її біографія складається з утрат і рішень, а не з однієї фатальної причини. Марія помиляється, страждає, починає наново, будує господарство. Поки людина має простір вибору, вона не є пасивною іграшкою долі.

Проте Самчук не перекладає відповідальність за трагедію на жертву. Революція, колективізація й Голодомор звужують свободу майже до нуля. Сини Марії обирають різні дороги: Лаврін стає жертвою репресій, а Максим служить більшовицькому ладові й руйнує моральний зв’язок із родиною. Політичне зло входить у дім і перетворює голод на спосіб знищення людей. Марія помирає не тому, що так «мусило» статися за таємничим сценарієм, а через конкретну систему насильства та рішення її виконавців.

Іншу модель долі показує трагедія Софокла «Цар Едіп». Пророцтво здійснюється попри спроби батьків і самого Едіпа його уникнути. Навіть тут, однак, герой не позбавлений морального виміру. Він уперто шукає правду про злочин, а коли впізнає себе, бере на себе наслідки. Трагедія відрізняє те, чого він не знав і не міг контролювати, від того, як відповідає на відкриту істину.

Отже, доля не є для людини докладним текстом майбутнього. Вона може означати випадок, походження або історичну силу, яка обмежує вибір. «Марія» застерігає, що тоталітарне насильство здатне відібрати навіть найпростішу можливість жити. Водночас і Самчук, і Софокл показують: там, де вибір залишається, вчинок виявляє характер. Відповідальність починається не з влади над усім світом, а з відповіді на те, що справді залежить від нас.

Autorski model — temat 2 (nie jest pracą CKE):

Чужина як простір духовного вигнання

У поемі Євгена Маланюка «Під чужим небом» еміграція постає не просто зміною місця проживання, а глибоким розривом між тілесним існуванням і духовною належністю. Моя теза полягає в тому, що чужина позбавляє ліричного героя відчуття цілісності: без батьківщини навіть зовні безпечне життя здається блуканням, тоді як пам’ять про рідний край водночас підтримує його й завдає болю.

Відчуження задане вже першим словом: «Чужі». Далі воно поширюється на землю, небо, людей і навіть місяць. Перелік показує, що герой не може знайти опори в жодній частині навколишнього світу. Життя персоніфіковане як божевільний мандрівник на заплутаних дорогах. Риторичні питання «Чому ж я тут?» і «Куди ж іще заблудить?» не очікують простої відповіді; вони передають втрату напряму та неможливість пояснити власне вигнання.

Почуття провини загострює образ батьківщини, яка десь «кона в останній муці». Край уподібнений до пораненої людини, а кров стає росою на чорних ранах. Порівняння з Муцієм підкреслює героїчне терпіння болю. Ліричний герой перебуває далеко від цієї боротьби, тому чужина означає не лише самотність, а й болісну відокремленість від спільної історії.

Зовнішній блиск європейських міст не компенсує втрати. Паризьким брукам і стародавнім вулицям Праги протиставлено материні руки, солом’яну стріху, весняний вітер, степ, луки та вітряки. Це не туристичний каталог України, а приватна карта пам’яті. Особливо важливий образ матері. Вона сидить на призьбі, але вже не чекає сина; священник поминає Євгена як померлого. Отже, еміграція символічно викреслює героя з домашнього часу, хоча він фізично живий.

Релігійні образи не приносять легкого спасіння. Герой називає себе убогим митарем і шукає вогненний слід, однак біля «всесвітнього Сінаю» бачить золото й мечі. Сакральний простір зайняли влада та насильство. Це посилює відчуття, що історична справедливість недоступна, а страждання батьківщини не знаходить відповіді у великому світі.

Композиція твору постійно рухається між «там» і «тут». Анафоричні повтори «все сниться», «а я тут», слово «чужий» і контрасти краєвидів створюють ритм повернення, яке відбувається лише в уяві. Час теж працює проти героя: весна минає за весною, висихає Синюха, старіє хата, а роки згоряють «на полум’ї розлуки». Навіть природа на батьківщині змінюється без нього.

Фінальні образи не скасовують зв’язку з Україною. Навпаки, біль можливий саме тому, що належність збереглася. Пам’ять чинить опір асиміляції, але не повертає втраченого часу. Тому «Під чужим небом» — це сповідь людини, для якої еміграція стала страшним іспитом і станом духовної бездомності. Чужина тут не визначається географією: вона починається там, де людина не може бути разом зі своєю землею, історією та найближчими.

Modele są pierwszą redakcją do niezależnej recenzji ukraińskiej, literackiej i egzaminatorskiej. Nie są oficjalnymi odpowiedziami CKE ani gwarancją 37 pkt; zdający wybiera jeden temat.

Zobacz rozwiązanie krok po kroku
  1. Wybierz jeden temat i właściwy gatunek

    Temat 1 wymaga stanowiska wobec pytania, fragmentu i całej powieści «Марія» oraz innego tekstu kultury. Temat 2 wymaga tezy interpretacyjnej i analizy funkcji środków w poemacie Małaniuka.

  2. Temat 1 — zniuansuj pojęcie losu

    Model odróżnia warunki niezależne od człowieka od decyzji. Nie obarcza Marii winą za przemoc historyczną, ale pokazuje jej sprawczość tam, gdzie wybór pozostaje możliwy.

  3. Temat 1 — połącz fragment i całość

    Fragment ujawnia głód wiedzy, indywidualny śpiew i rodzące się uczucie. Całość zestawia osobiste decyzje bohaterów z rewolucją, represjami, kolektywizacją i Wielkim Głodem.

  4. Temat 1 — dodaj funkcjonalny kontekst

    «Цар Едіп» przedstawia silniejszy model przeznaczenia, lecz także odpowiedzialną reakcję bohatera na odkrytą prawdę. Kontrast pomaga sprecyzować własne stanowisko.

  5. Temat 2 — sformułuj tezę

    Emigracja rozdziela fizyczne trwanie od duchowej przynależności; pamięć o Ukrainie podtrzymuje tożsamość, ale nie usuwa samotności ani straconego czasu.

  6. Temat 2 — połącz formę z sensem

    Powtórzenia «чужий», opozycja «там — тут», pytania, obrazy matki, domu, Syniuchy i płonących lat budują doświadczenie wygnania, winy i niemożliwego powrotu.

  7. Sprawdź limit i rubrykę

    Modele mają 391 i 395 słów wraz z tytułami. Każdy jest osobną propozycją do nauki, nie pracą ocenioną przez CKE.

Nie łącz obu tematów w jedną pracę. W rozprawce nie wolno sprowadzić tragedii historycznej do prywatnych decyzji Marii, a w interpretacji samo streszczenie nostalgicznych obrazów nie uzasadnia tezy o konstrukcji wygnania.

Punktowanie i źródło

Do 37 pkt za jedną pracę. Obie rubryki: stanowisko albo koncepcja interpretacyjna 0–6, uzasadnienie 0–12, poprawność rzeczowa 0–2, kompozycja 0–4, spójność 0–2, styl 0–3, język 0–4, zapis 0–4. Minimum 250 słów; poniżej limitu ocenia się tylko A–C. Błąd kardynalny może wyzerować pracę.

Strona arkusza: 6 · Strona zasad oceniania: 5

Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.

Oficjalne dokumenty

Materiały CKE

Dokumenty otwierają się na żądanie.

MOU-P1_1P-202