Zadanie 1
40 pktJęzyk ukraiński — mniejszość narodowa — odpowiedź według zasad CKE
Dwa alternatywne tematy i teksty
Temat 1: wypowiedź argumentacyjna o technologii i człowieku. Temat 2: interpretacja porównawcza dwóch wierszy o tangu.
Pełne polecenie i materiały
Wybierz jeden temat i napisz wypracowanie.
Тема 1. На основі наведеного фрагменту сформулюй проблему та обміркуй її.
Використай тези й роздуми з тексту і звернися до інших текстів культури.
Твоя робота повинна налічувати мінімум 300 слів.
Підготувала Олександра Зубрихіна
Майбутнє: технологізоване чи живе?
Майбутнє – це те, що чекає попереду, чи те, що стається вже тут і тепер? Як воно
пов’язане з технологіями? Яким його бачать митці? Чи знайдеться в майбутньому місце
для людини?
«Уявлення про майбутнє й себе в ньому починається з дискомфорту, незгоди й навіть
розриву із своїм теперішнім», – каже Ірина Старовойт. Романтики, до прикладу, марили
своїм минулим. Літературознавиця вважає, що їхня незгода із теперішнім призвела до
ностальгійного уявлення про майбутнє. Натомість перші футуристи передчували, що
у світі все йде до війни. Ці люди, на чолі з Філіппо Марінетті, думали про прийдешнє
в близьких до буденності категоріях мистецтва. Ірина Старовойт зазначає, що футуристи
хотіли, щоб оце «капультування» людини в часі відбулося на всіх рівнях, включно
з побутовим. Футуристи мали певний запас майбутнього, і їм здавалося, що цей запас –
безмежний. Впродовж ХХ століття воно було одним із основних ресурсів людини.
Натомість ХХІ століття переживає паніку, пов’язану з майбутнім. Нам здається, що його
запас стрімко зменшується, причому за наш кошт.
«У ХХІ століття ми маємо дві нові проблеми: нестача часу та зайві люди. Щодо
першої, то все просто. Хто має час, той має швидкість. Хто має швидкість, той має владу
в прийнятті рішень. […] А друга проблема: відбувається народження нового класу – люди,
які не можуть монетизувати себе. Суспільство просто не визнає їхню роботу, а люди, які
не можуть переконати оточення у своїй потрібності, стають зайвими», – каже Ірина
Старовойт. Тож технології декого заступлять, а когось автоматизують чи нейтралізують.
[…]
Культуролог Богдан Шумилович розмову про майбутнє починає з питання сучасних
можливостей кібермистецтва.За його словами, все починається з християнської ідеї про
те, що в неживий об’єкт можна вдихнути життя. Мистецтво ж легко створює фігуру
напівлюдини, щоб сконструювати образ «свого»/«чужого». «Прийшов час змінювати
оптику мислення про “чуже”», – каже Богдан Шумилович. З ним не варто боротись і не
треба його боятись. Богдан Шумилович наголошує, що «чуже» потрібно споглядати. […]
Культуролог стверджує, що в наших фантазіях про майбутнє робот переважно виступає
«чужим», але чомусь при цьому він часто наділений людськими рисами. Водночас робот
у прикладі історії з картиною є програмою, а не антропоморфною фігурою.[…]
І хоча майбутнє обіцяє бути ще більш технологізованим, присутність людини ще
довго буде актуальною як в мистецтві, так й інших сферах життя, переконані експерти.
Людина залишиться відповідальною за все те, за що не відповідають технології.
«Технологія стає в уявленні людей лиш бездушним носієм. Але хто програмує машини?
Людина», – стверджує Андрій Лінік.
https://zbruc.eu
Тема 2. Зроби порівняльний аналіз наведених творів. Твоя робота повинна
налічувати мінімум 300 слів.
Микола Вінграновський
Танго – 1945
Винова дама, – а гора Хомок, –
Винові крила темінь розпустила,
І запросив голубку голубок
Потанцювати танго любомиле.
Вечірнє танго, танго на Хомку, –
Ти обіймаєш білими руками, –
Поклав щоку я на твою щоку –
Невже щось може бути поміж нами?
Пробач мені, що, може, невпопад
Моя нога з твоєю йде у танго –
Чотири роки грів я автомат,
Чотири роки йшла нога за танком.
Твій чорний локон вітер причесав,
Але не це мене в тобі туманить…
Я в хромових чоботях й при часах –
Невже тебе оце в мені лиш манить?
Любов – солома, і сірник не згас,
Одна хвилина і – пожежа в грудях…
Я завтра їду в шахти на Донбас,
Але, повір, тебе я не забуду.
Моя ви дамо на горі Хомок,
Де тільки не носило й не ходило,
Ми – ви і я – голубка й голубок
Удвох танцюють танго любомиле.
1945
https://www.ukrlib.com.ua
Юрій Андрухович
Танго «Біла троянда»
Десь поміж двадцятими, поміж тридцятими,
поміж дахами, балконами й вивісками,
в надвечірнім затемненні сніжного міста,
снується танго безпритульне,
вигадане студентом консерваторії на узбіччі хідника
з допомогою акордеона, романтичних уявлень і голоду.
Акордеон виливає таку арґентинську пристрасть,
аж у серцях перехожих попівен спиняється кров,
і мандрівні папіросниці гостроплечі
чорну фарбу виплакують з тихих очей,
і газетні хлопчиська в картузиках
тупочуть у такт босоногими черевиками,
і нетанучі профілі хутряних пасажирок
напівобертаються з авт і фіакрів,
а меланхолійний добряк поліцейський
відпускає, зворушений, з Богом дільничного прошака –
перші ніжні поривання
поцілунки і зітхання
і твоя тремтяча рука
І кожен музичний мідяк – це визнання,
це шанс не померти з голоду, стати ґенієм,
перепустка до ювілейного залу,
десь поміж п’ятдесятими й шістдесятими,
де статурне сопрано і тенор з широким ротом
(і коли він його роззявляє –
на люстру летять солов’ї),
де вишивана публіка так достигає оваціями,
ніби чорна хмара гнівним дощем,
де медалі, і лаври, і сльози на бюстах хористок,
де немає зимового танґо, забутого ще у тридцяті,
а колючі, мов терня, красуні тобі несуть квіти,
і шукаєш у пустці невидимий акордеон,
але профіль тінистий напівобертається в ложі,
щоб тобі посміхнутись прихильно,
щоб закликати поночі, ніби в утрачений сад,
у прожиті міста, у стемнілий, віддалений рай –
перші неспокійні ночі
перші муки снів дівочі
і найперше слово – кохай
https://ukr-lit.com
Вибери один із двох тем і напиши твір обсягом щонайменше 300 слів. Повні тексти й обидва варіанти теми наведено нижче.
Pokaż dwa modele i omówienie
Autorskie modele — wybierz tylko jeden temat (nie są pracami CKE).
TEMAT 1 — WYPOWIEDŹ ARGUMENTACYJNA
Технології і місце людини в майбутньому
У фрагменті «Майбутнє: технологізоване чи живе?» постає проблема: чи допоможе технічний розвиток людині будувати краще майбутнє, чи зробить частину людей непотрібними? На мою думку, технології самі по собі не визначають відповіді. Майбутнє залишиться людяним лише тоді, коли суспільство відповідатиме за наслідки своїх винаходів і не оцінюватиме людину тільки за її швидкістю чи прибутковістю.
У тексті Ірина Старовойт говорить про нестачу часу й появу «зайвих людей». Якщо швидкість дає владу над рішеннями, ті, хто не встигає за змінами, ризикують утратити голос. Ще гострішою є думка про людей, чию працю суспільство не здатне монетизувати. Вона показує небезпеку звуженого критерію цінності: турбота про інших, творчість або передавання досвіду можуть бути потрібними, навіть коли їх важко виміряти грошима. Отже, проблема не тільки в машинах, а й у правилах, за якими ми розподіляємо можливості та визнання.
Осмислити це питання допомагає драма Карела Чапека «R.U.R.». Її штучні працівники створені, щоб звільнити людей від важкої роботи, але залежність від них і ставлення до них як до простого інструмента обертаються катастрофою. Твір не доводить, що будь-який винахід є злом. Він застерігає перед безвідповідальністю людей, які бачать тільки користь і не думають про моральні наслідки власних рішень.
Інший приклад дає роман Джорджа Орвелла «1984». Екрани й постійний нагляд допомагають владі контролювати поведінку громадян. Проблема тут полягає не у самому існуванні техніки, а в тому, хто нею керує і з якою метою. Засоби зв'язку могли б розширювати знання, але в руках диктатури стають інструментом страху. Тому розвиток технологій повинен супроводжуватися захистом свободи й відповідальністю влади.
Богдан Шумилович у наведеному фрагменті пропонує змінити погляд на «чуже». Робот у мистецькій уяві здається загрозою, бо ми наділяємо його людськими рисами й водночас боїмося відмінності. Та замість автоматичної ворожості варто запитати, які саме відносини люди будують із новими створіннями та хто відповідає за правила їхнього використання.
Авторка фрагмента завершує міркування запитанням, хто програмує машини. Відповідь — людина — повертає нам відповідальність за майбутнє. Технологізований світ не мусить бути світом без людей: він може звільнити їхній час і підтримати творчість. Для цього потрібно ставити в центрі гідність тих, кого зміни торкаються найсильніше, а не вважати їх «зайвими».
TEMAT 2 — INTERPRETACJA PORÓWNAWCZA
Танго як пам'ять, надія і втрата
У віршах Миколи Вінграновського «Танго – 1945» та Юрія Андруховича «Танго „Біла троянда”» танець стає способом говорити про почуття в часи історичних змін. Обидва тексти поєднують музику з тугою за близькістю, але показують різні долі: у першому танго дарує коротку зустріч після війни, у другому його мелодія переносить бідного музиканта від міської вулиці до уявного майбутнього.
У творі Вінграновського говорить учасник танцю. Його звернення до дівчини створює інтимну атмосферу, однак за нею стоять чотири роки війни. Нога, що звикла йти за танком, не відразу знаходить спільний ритм з ногою партнерки. Ця деталь пояснює незграбність краще за абстрактне слово «травма»: мир повернувся, але минуле залишилося в тілі героя. Він питає, чи приваблюють дівчину лише його чоботи й годинник, отже, хоче бути побаченим як людина, а не як зовнішній образ. Завтрашній від'їзд на шахти Донбасу робить зустріч тимчасовою. Обіцянка не забути кохану перетворює танго на пам'ять про щастя, яке неможливо затримати.
В Андруховича танго народжується серед дахів, вивісок і голоду в засніженому місті. Студент грає на акордеоні, а перехожі на мить змінюються під впливом музики. Навіть поліцейський виявляє співчуття. Зібрані монети означають і визнання таланту, і шанс вижити. Уява переносить музиканта до майбутньої зали з оплесками, але там він шукає невидимий акордеон і згадує забуте зимове танго. Слава не повертає першого почуття й колишнього міста.
Твори різняться формою. У Вінграновського короткі строфи, повтор образу голубки й голубка та безпосереднє «я» зберігають ритм танцю і голос закоханого. У Андруховича вільний, розгорнутий рядок збирає міські постаті, звуки й стрибки між десятиліттями, ніби кадри пам'яті. Та в обох текстах музика долає звичайний час: одна мить здатна вмістити роки болю, бажань і спогадів.
У першому творі повтор танго наприкінці наче зберігає коротке щастя всупереч завтрашньому від'їзду. У другому повернення до перших поцілунків і слова «кохай» відкриває не майбутню нагороду, а віддалену пам'ять. Отже, одна й та сама музична форма може виражати і вірність даній обіцянці, і болісне усвідомлення втрати.
Отже, танго не є просто декорацією любовної історії. Воно відкриває крихкість близькості перед розлукою, війною або бідністю. Перший вірш утримує надію на пам'ять про конкретну людину; другий показує, що навіть здійснена мрія про успіх не стирає потреби повернутися до початку.
Oba modele są pierwszą redakcją wymagającą niezależnej recenzji ukraińskiej i merytorycznej. Nie są oficjalną odpowiedzią CKE ani gwarancją punktów; zdający wybiera jeden temat i pisze własną pracę.
Zobacz rozwiązanie krok po kroku
- Wybierz jeden temat i właściwy gatunek
Pierwszy temat wymaga własnego problemu i stanowiska w dialogu z fragmentem oraz innymi tekstami kultury. Drugi wymaga koncepcji zestawiającej oba wiersze, nie dwóch osobnych streszczeń.
- Temat 1: określ problem
Model pyta, czy technologia służy człowiekowi, czy czyni część osób zbędnymi. Odtwarza z fragmentu motyw braku czasu, szybkości jako władzy i społecznego wykluczania pracy bez ceny rynkowej.
- Temat 1: uzasadnij stanowisko
Przykłady z «R.U.R.» Čapka i «1984» Orwella pokazują różne skutki technologii zależne od ludzkich decyzji. Wniosek łączy rozwój techniczny z godnością i odpowiedzialnością.
- Temat 2: znajdź wspólny problem
Oba wiersze używają tanga jako nośnika miłości, pamięci i utraty. Porównaj czas historyczny, podmiot, rolę muzyki oraz relację chwili z przyszłością.
- Temat 2: pokaż różnicę form
Regularniejsze strofy i pierwszoosobowy głos u Вінграновського kontrastują z rozbudowanym wolnym wersem, wieloma postaciami i skokiem czasowym u Андруховича.
- Sprawdź próg słów i rubrykę
Autorskie modele mają 348 i 359 słów wraz z tytułami; oba przekraczają próg 300. Każdy należy ocenić według właściwej rubryki CKE, a następnie poddać niezależnej recenzji.
Nie mieszaj rubryk i nie streszczaj wierszy osobno bez obszarów porównania. W temacie 1 samo hasło «technologia jest dobra/zła» nie odtwarza problemu autora.
Punktowanie i źródło
Do 40 pkt. Temat 1: określenie problemu 0–9, stanowisko 0–9, rzeczowość 0–2, kompozycja 0–6, spójność 0–2, styl 0–4, język 0–4, zapis 0–4. Temat 2: koncepcja porównania 0–6, uzasadnienie 0–12, rzeczowość 0–2, kompozycja 0–6, spójność 0–2, styl 0–4, język 0–4, zapis 0–4. Poniżej 300 słów oceniane są tylko kategorie A–C; błąd kardynalny może wyzerować pracę.
Strona arkusza: 2
Opracowanie wstępne — oczekuje na zatwierdzenie redakcyjne.